Увійти на сайт

Увійди на сайт, використовуючи одну з соцмереж:

×
Ты вже проголосував за цей відгук
Нагору


Огляди

ЧНУ- Хогвартс по-українськи

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
10 квітня 2014 в 16:53
6979 переглядів

  Чернівецький національний університет милує око та створює неповторну казку для жителів та гостей міста. Архітектура вражає, стиль зачаровує, а резиденція притягує погляди прохожих. Такий могутній та неосяжний, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО та просто рай для суспільства. 

  Сьогодні ми відкриємо завісу таємничості, розповімо про особливості будівництва та просто дамо змогу поринути в історію університету. Резиденція стала духовним символом толерантності буковинського краю, симбіозом архітектурних стилів і культур усіх народів, що проживали у цій місцевості.   

     Чеський архітектор Йозеф Главка був творцем проекту майбутнього кам’яного дива. Цей проект він задумав у 29 років. Завдяки хорошій репутації австрійський парламент дозволив Йозефу почати будівництво. Він багато їздив Буковиною, знайомився з побутом, традиціями, ремеслами, краєвидами і дійшов висновку, що все можна будувати з місцевого матеріалу. Але на той час не було заводів, тому спеціально для будівництва резиденції Чернівецького національного університету було збудовано два цегляні заводи та одну керамічну фабрику.

Йозеф Главка був головним архітектором 7 років, проте залишається незрозумілим чому не всі 18. На це існує декілька причин: йому завадила тяжка хвороба на ревматизм, але головним архітектором він був від 33 років до 40, а помер в 77 років і впродовж подальшого життя зробив ще близько 100 проектів, тому для нас це залишається таємницею. Інша причина полягає в тому, що він був політично невигідний, та й дешевше було платити архітектору, який не є автором проекту. Цим архітектором став Фелікс Ксенжарський, поляк за походженням.    

У складі університету є храм на честь трьох великих християнських святителів – Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоустого. 

     Його особливість полягає в тому, що це одна з тих церковних святинь, яка залишалась оригінальною навіть за радянських часів. Важко повірити, що до 1981 року  у храмі було розміщено обчислювальний центр університету, де знаходилась одна із перших радянських обчислювальних машин (ЕОМ) “Мінськ-4”, власне, саме так у той час називали комп’ютери. Ректорат університету був свідомий, тому для збереження храму всі ікони, іконостас були відкриті, або іноді їх завішували чи забивали дошками. У церкві залишились дуже старовинні розписи, їм по 140 років, розписував маляр-професор із Відня Карл Йобст.

      Трьох-Святительська церква є майже найвищою точкою міста Чернівці. Висота центрального купола 38 м, а ззовні (з хрестом) – 45 м.

      Зараз ця церква університетська та міська одночасно. Тут кожного дня тривають богослужіння, студенти-богослови проходять практику. Важливо те, що в університеті є богословське відділення, адже в Україні немає більше таких національних університетів, де можна отримати диплом православного теолога, який має право висвячуватись на священика. У 1993 році був підписаний договір, за яким теологи Чернівецького національного університету отримують диплом Київської духовної академії.

       Перший камінь у фундамент храму заклав владика Євген Гакман у квітні 1867 р. Євген Гакман - перший буковинець з села, який поїхав навчатися у Віденський університет. Згодом він став першим митрополитом в цьому храмі, адже саме він «вибив» право на заснування тут митрополії.   

      У центрі резиденції височіє Митрополичий корпус з унікальним об'ємним хрестом на шпилі, який за легендою вказує католикам на захід, а православним- на схід.  
    «Мармурова», «Червона», «Зелена» та «Блакитна» зали - головні приміщення палацу. Найцікавіша зала Резиденції митрополитів Буковини і Далмації – Червона. Стіни якої оздоблені китайським шовком, стеля декорована орнаментом, що нагадує колекцію писанок, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи. Збереглися два величезних дзеркала, привезені з Венеції у 1878 р. Вони і сьогодні в ідеальному стані не тільки тому, що завжди знаходилися в належних умовах, але, перш за все, завдяки високій якості виготовлення. Створені за старовинною технологією — нараховують аж п’ять шарів срібла. За легендою дзеркала здатні омолодити кожну жінку, яка в них подивиться, а кожного чоловіка — позбавити гріхів. Раніше стіни «Червоної зали» прикрашали портрети всіх буковинських православних архієреїв. Саме у Червоній залі виступав останній нащадок Габсбурзької  династії - Отто фон Габсбург, який проживав на Буковині протягом 30-ти років. 
   
     Мармурова зала (колишня Синодальна) оздоблена мармуром й обставлена бічними галереями колон. Її вигляд нагадує сучасні розкішні зали, оздоблені декоративним чи наративним живописом. На 11 алебастрових колонах розташовані арки галереї (балкони), між арками стіни були розмальовані фресками з мозаїкою. Облицьовані буковинським алебастром стіни прикрашали фрески, присвячені постатям раннього середньовіччя. На жаль, Мармурова зала, одна з найгарніших в Європі, загинула в полум’ї в 1944 році. Разом з нею згоріла й синодальна бібліотека, що містила унікальні стародруки та архіви. Теперішній інтер’єр Мармурової зали - лише копія, створена реставраторами.
   
Справа від «Мармурової зали» знаходиться «Блакитна зала». У минулому тут розміщувалась бібліотека Митрополита. Тут же знаходився вхід до параклиса – каплиці Св. Іоана Нового Сучавського, з якої власне й почалося будівництво всієї резиденції. 

Дендропарк резиденції 


     У 1876 році був закладений дендропарк резиденції. Загальна площа парку - 5 гектарів. Там збереглися близько двох тисяч різних видів дерев, які вражають своєю неповторністю. У червні розцвітає тюльпанне дерево, пірамідальні туї зеленими факелами вигулькують серед засніженого січня, а 140-літній бук є символом регіону. Раніше парк населяли косулі, лисиці, вовки, лебеді, риби. Кліток не було, тому тварини гуляли вільно. Садівник, який обов’язково мав мати вищу освіту, вигулював вовків та лисиць на повідку і в наморднику.

 Чернівецький національний університет - це дух Буковини, симбіоз стилів та культур усіх народів, що заселяли цей край. Резиденція — не лише шедевр романтичного історизму, не лише 13 факультетів та 59 кафедр, це символ історії Чернівців, архітектурна родзинка України, що охороняється Всесвітньою культурною спадщиною ЮНЕСКО.  





Популярное в блоге





Нет комментариев