Увійти на сайт

Увійди на сайт, використовуючи одну з соцмереж:

×
Ты вже проголосував за цей відгук
Нагору


Огляди

Історія пива. Частина ІІ

Гастровиномаркет «WINETIME»

Адрес:
вул. Головна, 37
Телефон:
095 276-56-43, (0372) 57-17-55
У першій частині матеріалу ми з Вами потрапили у цікаву і навіть достатньо несподівану історію з ароматом пива.
2 липня 2015 в 22:05
629 переглядів
Перша частина історії тут:
Історія пива. Частина І 

Аграрна революція і цілий ряд винаходів, що дозволили людству значно інтенсивніше розвиватись, як виявляється – пивом і були «заохочені». Одного разу з’явившись в житті людей, тисячоліття за тисячоліттям воно і до сьогодні залишається в числі найпопулярніших напоїв планети… 

… У країнах Середземномор’я та Близького Сходу пиво пізнали завдяки фінікійським купцям. Але в даному випадку особливого ажіотажу навколо пива не було. А все тому, що значно більше тут полюбляли вирощувати виноград, відповідно  - у вині знаходили славнозвісні емоції і відчуття. Пиво ж вважали «недалекою» радістю північних варварів. 

Та на північних землях, де з винограду було більше мороки, аніж толку, навряд чи хтось надто переймався мнимою середземноморською зверхністю: із зерновими все складалося, пиво вдавалося, тож і з настроєм усе ладналося. Де в чому зарозумілих південних сусідів навіть успішно випереджали. Страбон, наприклад, під враженнями від Північної Європи писав: «Кельти  - відмінні бондарі. Їх діжки інколи більші за будинки».  І греки, і римляни, котрі своє вино тримали в глиняній посуді, і справді визнавали , що в плані зберігання свого улюбленого напою північні народи пішли далі за них - велетенські діжки, стягненими залізними обручами справляли дуже і дуже ефектне враження. 

Римський вчений та історик Пліній Старший відзначав:

«Народи Заходу створюють напій із вимоченого у воді зерна, вони навіть навчилися отримувати п’янку воду. В Галлії та Іспанії  у нього є чимало назв і рецептів, та принцип всюди той же. Запевняють,  що ці напої дуже добре зберігаються».

Вважається, що в той час Європа знала близько 200 сортів пива. І, напевно, ніхто сьогодні особливо не дивуватиметься, дізнавшись, що вже тоді серед найбільш пристрасних прихильників пива були германці.  Римський «кореспондент»  Публій Корнелій Тацит просто повірити своїм очам не міг, наскільки ж багато і «непробудно» пив цей народ. Надивившись на усе, він прийшов до напрочуд революційної  думки, як на той період, мовляв, без жодних воєн – самим же пивом і можна масово й ефективно позбавитись германського ворога... Тим не менше, пивна культура в Європі продовжувала розвиватись, і германці, що б там про них не писали,  відіграли в цьому далеко не останню роль. До речі, сучасна інтернаціональна назва «beer»,  швидше за все, вийшла якраз із тодішнього німецького «bior».

Яким було пиво тих часів? Із впевненістю можна сказати одне – іншим. Виробництво зовсім не обмежувалося зерновими: у хід ішов мед,  найрізноманітніші трави та ягоди, ялівець, аніс,тмин, лавровий лист, вереск тощо. Ні дріжджі, ні температуру бродіння тоді ще особливо контролювати не могли, а відтак кінцевий результат багато в чому залежав від випадку… 

Нові виклики і перемоги «підхопили» пиво в епоху поширення християнства.  Кількість монастирів зростала, а разом з ними – і число набожних шанувальників вина та пива, хоч як би двояко це не звучало. І знову ж, територія впливу між вином та пивом була розподілена за тим таки кліматичним принципом. Головний внесок пива в даному випадку у тому, що воно рятувало середньовічних європейців від хвороб і смертей, що їх несли у собі проблеми з водою. Конкретно ж монахам пиво допомагало не лише життя врятувати, але і в трохи менших масштабах. Приміром, випробування суворих тодішніх постів із пивом давалися легше і, куди гріха таїти – значно веселіше. Особливо, якщо взяти до уваги той факт, що пересічний монах щоденно отримував по літру пива, а у Великий піст і того більше – до 5 літрів. «Кульмінація» таких постів, як Ви розумієте, могла бути дуже різною...

Виникає питання: а як же вище церковне духовенство? Невже «веселим» монахам усе сходило з рук?

Та «алібі», як виявляється, у монастирях собі вигадали просте і безвідмовне:  «пиво - рідкий хліб», а рідина за тодішніми клерикальними уставами посту не шкодила J Зрештою, «святу» справу благословив навіть сам Папа. За легендою, наслухавшись чуток про «пивні пристрасті» в монастирях, очільник Церкви вирішив врешті спробувати пива, аби зрозуміти, чи є сенс тривожитись за братів монахів? Пиво мали доставити з одного із монастирів, що знаходився високо в горах. Потрібно було понад місяць часу, аби непростими альпійські шляхами довезти пиво для Папи. І час у тому випадку явно не пішов пиву на користь, крім того ще і спека привнесла своїх нюансів. Словом, коли пиво нарешті потрапило до рук Святійшого, то вже був напій далеко не першокласний. Спробувавши, Папа навіть не сумнівався, підсумувавши, що немає жодної причини забороняти пиво, навпаки, похвально навіть, якщо монахи знаходять в собі силу і мужність ускладнювати випробування посту напоєм, що навіть найжахливіші порівняння в його бік не здаються вичерпними…

Ось так от, навмисне чи випадково, але пиво лишилося легальним в рамках життя Церкви.  Поступово число пивоварень при монастирях зросло до сотень і навіть тисяч.  Масштаб виробництва міг бути різним: і зовсім скромним, і абсолютно вражаючим, як по тих мірках. Деяким монастирям вдавалося влаштувати у себе повний пивний цикл: із солодильнею, сушильнею, млином, приміщеннями для варіння пива та погребами.  І якщо на початку ми з Вами говорили про благородні цілі, піст і альтернативу брудній воді, то з часом пиво перетворилося для Церкви і в цілком собі пристойне джерело доходів. Дійшло навіть до того, що  духовенство гарантувало вірянам не просто душевну молитву і посмертні «перспективи»,  а і зовсім прозаїчний, та від того не менш бажаний – прохолодний келих пива по завершенню богослужіння. 

Не нехтували в монастирях і допомогою алхіміків, котрі в проміжках між пошуками філософського каменю, досить ефективно допомагали пивоварам вдосконалити виробничий процес…

Частина III 

Історія пива. Частина ІІІ 





Популярное в блоге





Нет комментариев