Увійти на сайт

Увійди на сайт, використовуючи одну з соцмереж:

×
Ты вже проголосував за цей відгук
Нагору


Огляди

Щастя дорослих – в дитячих очах

Як запам’яталося свято Миколая у Чернівцях?
17 червня 2015 в 13:02
1000 переглядів

Така вже традиція – 19 грудня у День Святого Миколая допомагати дітям, тішити їх подарунками та підтверджувати їх віру в те, що чудо все-таки існує. Команда Вихідного разом із партнерами також вирішили влаштувати свято для дітей з двох чернівецьких дитячих будинків. Цей день залишив по собі вражаючі емоції не тільки в малечі, але й в організаторів.

Не дитячий будинок, а осередок талантів

       Справді таким є Притулок для дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації. Без вагань пропозицію Вихідного покатати на конях усіх 23-х вихованців цього дитячого будинку підтримав клуб верхової їзди «Прованс». Саме туди ми відвезли хлопців та дівчат віком від 6 до 18 років. 

 До речі, відвозили дуже цікаво. У цьому нам допомогли хлопці з клубів «STREETER Chernivtsi» та «BMW КЛУБ ЧЕРНОВЦЫ». Та перш ніж відвезти юнаків та дівчат до місця призначення, вони подарували індивідуальні подаруночки, а також м’які іграшки та одяг. Водії влаштували справжні гонки для дітей, але в межах розумного – вихователі та супровід з ДАІ все контролювали. Тим не менше, після їзди з адреналіном діти воліли не згадувати про шкільний автобус.

     Тільки при вході до клубу в «Прованс»  малеча радо бігала від щастя, вигукувала: «Мене коняка з’їсть» та «Нарешті я покатаюсь на коні!». На дітей тут чекало справжнє свято – на манежі коні, за 50 метрів – святкова новорічна ялинка, море мандаринок, чай, щоб зігрітися, печиво та ще індивідуальні подаруночки. 

Щоб покататися, діти створили справжнісіньку чергу, але саме в ній почалося найцікавіше. Кожен в час очікування демонстрував свої таланти. 
Дуже вразив 10-тирічний Андрійко, який вміє і мріє танцювати хіп-хоп, добряче натренований читати реп і бітбоксити. Хлопець каже, що вчився самотужки, коли бачив по телевізорі виступи, а дещо навіть імпровізує сам. 

 Кататися на конях сподобалося як хлопцям, так і дівчатам. 16-тирічна Мар’яна, яка обожнює спорт, дуже полюбила їзду верхи. «Я вперше їхала на коні, але мені дуже сподобалося, - зазначила дівчина. - Це дуже заспокоює. Хоча з часом я хотіла б кататися швидше».

      А інструкторам, які допомагали юнакам та дівчатам справитися з конями, неабияк сподобалося працювати з дітьми. «Вони дуже гарно поводили себе, у всьому слухалися, - зазначив інструктор Василь Васильович Євченко. – Майже всі не боялися, а тільки раділи сісти на коня».

     Вражає й те, що діти з цього притулку дуже дружні. Охоче допомагали одягати одне одному шлем, розповідали, як краще сісти, та коли минає страх. Рідко де зараз можна зустріти такі теплі відносини між однолітками. 

В дитячих серцях – не місце хворобі

     В цей же день ми відвідали ще Садгірський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій. Тут знаходяться дітки віком від 3 до 15 років. Не завжди найкраще самопочуття не стає на заваді життєрадісності та енергійності дітей. Як тільки ми приїхали, діти саме вибігали з приміщення, примітили нас – стали кружляти навколо кожного, а потім привітно і так по-дитячому швидко-швидко промовляти: «Добрий вечір». Тільки й чулися знову вигуки та сміх.

     Для таких енергійних дітей ми привезли солодощі. Це найкращий та найсмачніший варіант відновлювати сили після такої біганини. Разом з рестораном «Pizza Monopoli»  ми доставили для діток декілька ящиків печива у формі сніговичків, ялиночок та сніжинок. Цікаво, що у «Pizza Monopoli» печиво пекли також дітки. Акція мала назву «Kids to Kids» - діти добре знають, чого вони хочуть.

 

Не відмовилися допомогти і власники магазину молодіжного одягу «PAPAYA». Настя та Валерій Максименко закупили для дітей мандаринів – фруктів, які в усіх асоціюються з новорічними святами. Завдяки цьому коридорами санаторію з запахом медикаментів протягнувся аромат цих помаранчевих смаколиків.

      Для вихованців Садгірського санаторію навіть не треба вигадувати розважальної програми – вони самі залюбки хочуть виходити на сцену та показувати свої таланти, захоплююче розповідати про мрії. Оскільки вчора все-таки був День Святого Миколая, вірші розповідали тільки про свято і цього чудотворця. На запитання «Хто хоче розповісти віршик?» крихітні рученята підіймалися одне за одним, дітки помаленьку зсувалися з стільця, щоб бути помітнішими – розповісти вірш стоячи і обов’язково голосно та з інтонацією.

     Після того, як ми розповіли, що привезли солодощі, почули від дітей в один голос подяку: «Дякуємо Ісусу і вам». Малюки виховані та дисципліновані, знають, коли говорити слова вдячності без підказок викладачів. А ще зрозуміло, що на відміну від нашої разової допомоги, їм допомагають регулярно. Мабуть, саме постійності треба повчитися всім, хто займається благодійністю.


     Головне – пам’ятати про таких дітей не тільки у свята, а завжди. Звичайно, їм потрібна допомога та підтримка, але найбільше вони потребують уваги та турботи.

     В очах саме цих дітей горять вогники до життя, саме ці діти самі розкривають в собі таланти і саме ці діти здатні найширше розпростерти руки, щоб обійняти весь світ. Шкода тільки, що світ не завжди готовий обійняти їх…

Любімо таких малюків!

Фото: JOHN 





Популярное в блоге





Нет комментариев