Верхова їзда змалку – запорука розвитку

    Чим більше трудитися над однією справою, тим більшого можна досягнути ефекту. Якщо починати займатися кінним спортом ще з дитинства, то можна отримати не тільки  перші місця на змаганнях, але й відмінне самопочуття, хороший настрій, а що найголовніше для малечі – розвиток.

         - Дітям можна займатися кінним спортом  з шести років. З цього віку і до 12 років дітвора їздить ще на поні, а вже потім пересідає на коней. Хоча і з 9-ти років вже можна перебратися, якщо по росту і вазі діти можуть осідлати коня. У нас навіть є одна дівчинка, яка з 8-ми років вже їздить на конях, при цьому прекрасно справляється, - розповідає інструктор Василь Євченко. – Така розбіжність у віці зумовлена силою рук. Дитині треба утримувати повід руками, а для цього треба мати силу. Спочатку тренуються руки на поні, потім учні виконують вправи вдома, які ми їм задаємо, а потім вони вже самі знають, як правильно працювати шенкелем та поводом. Тому не виникає жодної важкості керувати конем.

      У клубі верхової їзди «Прованс» відповідально ставляться до процесу навчання. Наразі розповідають про ази їзди, але в майбутньому - навчатимуть професійних спортсменів у деяких видах кінного спорту, наприклад, конкур – подолання перешкод.

          Якщо на манежі початківець, то займається тільки він з тренером. Якщо ж дітвора, яка вже добряче знає, як треба їхати, то ділять між собою територію втрьох. Тому виходить, що за раз можуть тренуватися троє учнів, а це вже веселіше та цікавіше.

         Щодо одягу, в якому слід займатися, інструктори наголошують на обов’язковому критерію – зручності. Взуття  не залежить від сезонів - має мати невисокий грубий каблук. А от взимку бажано одягати утеплені штани. За температури -15С на коні не холодно, адже від нього йде тепло. При нижчій температурі займатися не можна. Хоча зовсім скоро у «Провансі» добудують накритий манеж, тому ніякі морози не стануть на заваді тренуванням.  Як дітям, так і дорослим, не варто забувати про шлем і жилет. Все інше буде сковувати рухи вершника.

          9-тирічний третьокласник Олексій Буджак був на трьох заняттях іпотерапії, але вже відчуває результат.

      -  Я роблю зарядку на коні, а деколи навіть тренуємо сальто, - розповідає хлопчик. - На фізкультурі краще рухаюся, відчуваю більше сил. Не шкодую, що попросив маму, щоб записала мене. Правда, хотів на великих конях. На них я, ніби, дорослий.  І подобається, що тоді я високо. Інколи трохи боюся, а інколи відчуваю задоволення.

         6-тикласниця Жанна Яніцька тренується вже півроку і за цей час встигла навіть підлікувати спину.

       - Ходжу кататися ще з вересня. Я маму ще влітку попросила. Вона спочатку затягувала з відповіддю, бо хотіла, щоб це було саме в Чернівцях і не доводилось виїжджати з міста, - ділиться дівчинка. - Взагалі мені подобається, бо це цікаво, тому що не всі цим займаються. І на конях тепло (сміється). А ще треба колінами прижиматися і осанку тримати. Саме з спинкою в мене проблеми. Але за цей час мені вже стає легше тримати рівно спину.

        Батьки також не проти, коли дізнаються, що діти хочуть займатися кінним спортом. Мати двох дітей Юлія Буджак, відводячи в «Прованс» донечку, отримала прохання записатися і від сина.

        - В доньки вже третій абонемент. За цей час вона вже їде галопом, а посадка в сідлі стала досить впевненою. Мені подобаються інструктори цього клубу. Вони хочуть не налякати, а навчити. Підходять до всього з мудрістю, зазначає Юлія. – І взагалі в позитивній атмосфері, у клубі з красивим дизайном приємно спостерігати за щасливими дітьми, в яких горять очі.

          За розповідям матусь, у школі в дітей підвищилися оцінки, вони стали більш еренгійними та уважними.

         - Щоб досягнути результатів, потрібно наполегливо тренуватися впродовж декількох років, - зауважує інструктор Юрій Кондратенко. - Я займався 8 років, щоб піти на перші свої змагання. Вже з свого досвіду бажаю всім користуватися правилом: «Я все можу!» і переборювати в собі страх. Якщо він дуже великий, то краще цим не займатися, оскільки кінний спорт - один з найтравматичніших».