Увійти на сайт

Увійди на сайт, використовуючи одну з соцмереж:

×
Ты вже проголосував за цей відгук
Нагору


Огляди

Заклад без кулуарів: ресторан «Veranda»

«Выходной» впроваджує рубрику «Заклад без кулуарів». Саме вони відмежовують відвідувачів у зонах відпочинку від внутрішніх основних приміщень. На думку «Выходного», чернівчани повинні знати заклади зсередини, їх персонал та основні тенденції.
22 вересня 2014 в 11:20
2154 просмотру
     «Veranda»  - ресторан у центрі міста, в якому панує особлива атмосфера тепла та затишку. Він задовільняє бажання будь-якого гостя з найвибагливішими смаками української, європейської та японської кухні. Та чи знаєте Ви, хто керує процесом, і як він відбувається до моменту, коли Вам принесли замовлену страву? Про це «Выходному» люб'язно  розповідають працівники закладу. 

Шеф-кухар Сергій Солодов 

      Я працюю кухарем вже більше 20 років. Починав у Дніпропетровську, оскільки сам звідти. Захопився кулінарією саме в переломний для СРСР час, коли ресторани почали переходити в приватну власність. Я просто щасливчик, оскільки відразу потрапив в один з найкращих приватних ресторанів, де і навчився кулінарній справі. Щоправда, пройшов довгий шлях: починав помічником кухаря, працював барменом, офіціантом, адміністратором, навіть посудомийником, прибиральником і вантажником. Але весь цей час вчився: спочатку у самоуків, а останні 10 років переймав досвід іноземців: американця, француза, італійця. Цю сферу я осилив повністю, тому викладаюся на всі 100. І зараз ні в одного кулінара, який приходить влаштовуватися на роботу, не прошу диплома. Для мене основний показник – це вміння показати на кухні, на що ти здатний. 
     Хтось буде говорити про фірмові страви чи улюблений рецепт, але я скажу, що все люблю готувати зі свіжих продуктів хорошої якості. І немає різниці, чи це м’ясо, чи це овочі. Все залежить від того, як люди сприймають і смакують страви. Враховуючи їхні побажання, ми часто освіжаємо меню: виключаємо те, що проїлося гостям, і добавляємо нове. А дещо навіть повертаємо, коли відвідувачі просять. Салат з копчених ковбасок, наприклад. 
     Кухня у «Verandі» обладнана якісною технікою: іспанська піч «Josper» працює на вугіллі з дерева фруктової породи. «Josper» – поєднання мангала і печі в одному виробі. В ній можна готувати рибу, м’ясо, овочі на грилі. Ми були одні з перших, хто придбав таку піч. І досі не пошкодували, що зробили саме такий вибір: по-перше, вона дуже швидко готує, по-друге, виходить такий смак, який навіть ні з чим порівняти не можна. В деяких закладах, аби пахло мангалом, на продукти наносять спеціальний ароматизатор, а в нас - м’ясо без жодних добавок з хрусткою шкуринкою зверху і соковитою серединкою. Щоправда, є відвідувачі, які просять досмажувати. Ми досмажуєм, діватись нікуди. Тільки шкода, що не всі розуміють те просмаження, яке вони замовляють; не всі є тими гурманами, якими хочуть здаватися. Але для нас це не проблема – наша піч може все! 
     Каву у нас готує кавомашина італійської марки «Rancilio». Але яка б не була кавова машина, багато залежить від того, хто за нею працює. 
    Також у нас є власна пивоварня, але про неї та про процес варіння пива розповімо «Выходному» пізніше, коли завітаєте у «PUB 34». 

ART-директор Михайло Алексюк 

     До відкриття цього ресторану готувалися довго – більше двох років. Хотіли, щоб «Veranda» була схожою на звичайну дерев’яну веранду, в якій панує домашній затишок. 
     Немало часу було приділено дизайну. Зручну обстановку нам допомагали зробити столичні дизайнери. Їм вдалося знайти золоту середину. Раніше  «Veranda» була в темніших тонах, шоколадних. Але ми перефарбували стіни, тому що гості приходять щодня, якісь зміни повинні бути. Та і легкі тони ніколи не завадять. 
     Щодо персоналу: в літній період в ресторані працює 8 офіціантів, оскільки відкривається біла «Veranda», а зимою – тільки чотири. От кількість барменів від сезону не змінюється: стабільно двоє. Колектив хороший та дружній. Коли треба, то швидко приходять одне одному на допомогу. 

Офіціантка Уляна Остроушко 

     Частіше до нас ходять доброзичливі, приємні клієнти. Зовсім інший настрій з’являється, коли відвідувачі вітаються, посміхаються, запитують про вільні столики або гукають за іменем. Здається, що це елементарно, але цього дотримуються, на жаль, не всі. Та у нас є хороші адміністратори, які для нас як наставники. Також з нами працював кризис-менеджер, який популярно пояснив, як ми маємо ставитися до клієнтів і роботи. Головне – переключатися на щось хороше. 
     Також в нас є внутрішні правила між офіціантами. Ми беремо парні і непарні столики, і кожен над якимось закріплений. Раптом попадається банкет, де парні і непарні попадаються разом, тоді ми витягуємо листочки з іменами чи сірнички, серед яких є заламаний. Кому не пощастило - тому не пощастило. Часто виручає почуття гумору або просто смішні випадки. Наприклад, одного разу (не через мою провину) вміст попільнички висипався відвідувачу в сумку. Або кава пролилася на білі джинси гостя. Але прекрасно, що в таких випадках трапляюся добрі люди, які жартують, а не сваряться у відповідь. І вищий пілотаж для офіціантів – не показувати своїх емоцій. 

5 топових фраз, які набридли «Verandi»:

1. Коли говорять: «Експресо» або «Експрес».
2. «Порахуйте нас». І самі ж: 1,2,3..:)
3. «Дисконтну картку забули в машині, пробийте через прізвище».
4. Коли бронюють столик телефоном заздалегідь, а замовляють, наприклад, два пива.
5. «Долийте окріпчику в чайничок». 

Бармен Богдан Богданович 

     Була в мене цікава історія. Але почну з того, що разом з мойвою (рибою) слід подавати воду з лимоном, щоб мити руки. Сиділи за барною стійкою дівчата, пили пиво, замовили таку рибку. Я приніс їм цю мойву і воду з лимоном. Ну й одна запитує: «Що це таке?», а я кажу: «Текіла». І тут друга каже: «А давай, подружко, вип’ємо». Вони по тій чашці води випили і кажуть: «Так харашо пошла». Тому найбільше в роботі бармена мені подобається …дівчата. Без комплексів, які можуть піти на екстрім і випити щось неймовірне! 
     У книзі відгуків ресторану «Veranda» багато побажань, більшість з яких – позитивні. Люди з негативною думкою також знаходяться, але працівники ресторану не сортують людей, а, навпаки, раді бачити усіх. Проте і відвідувачам не личить ходити з негативним настроєм та претензіями, адже дуже вже зараз, у ХХІ вік, не пасує забувати про культуру спілкування та компроміси.

     Приємного проведення часу у теплій та затишній «Verandi»! 




Популярное в блоге





Нет комментариев